Сталь 20Н3ДМА

Характеристика сталі 20Н3ДМА

Легована конструкційна сталь, що демонструє поліпшені корозійностійкі властивості, а також стійкість до високих навантажень і температур до -50°С. Поставляється у вигляді поковок і може застосовуватися після термообробки.

Хімічні властивості

За масовою частиною вуглецю сталь відноситься до низьковуглецевих. Наявність в кінці маркування букви «А» вказує, що 20Н3МДА є високоякісною. В якості легуючих компонентів, крім кремнію і марганцю, до складу сплаву введено нікель (≈ 3%), мідь (менш ніж 1%), молібден (≈ 0,5%), що забезпечує підвищену стійкість до впливу органічних кислот і розчинів солей. Наявність молібдену також позитивно відбивається на однорідності структури та знижує зростання зерна сталі при нагріванні.

Хімічний склад сталі 20Н3ДМА в процентному співвідношенні за ТУ 5.961-11563-94

Приблизний склад сплаву

Фізико-механічні властивості 20Н3ДМА

Сталь відрізняється підвищеним опором до повзучості й має сприятливе поєднання міцності, пластичності, в'язкості й високої холодостійкості. Але основна перевага сплаву – висока стійкість до атмосферної й електрохімічної корозії. Сталь добре працює в умовах соляного туману і витримує тривалий вплив хімічних реагентів і ударних навантажень.

Вона добре прожарюється, що дозволяє поліпшувати її механічні властивості термообробкою. При цьому вона відноситься до обмежено зварюваних матеріалів, що обумовлює необхідність ретельного прогріву металоконструкцій перед зварюванням і повноцінного дотримання технології. Метал сплаву схильний до відпускної крихкості та утворення флокенів.

Фізико-механічні властивості сталі 20Н3ДМА за ТУ 5.961-11563-94

Сталь затребувана в важкому машинобудуванні. З неї виробляють продукцію оборонного значення і відповідальні деталі різного призначення. Але найбільше застосування вона знаходить в суднобудуванні, де її використовують для виготовлення балок і корпусної обшивки катерів, танкерів, промислових, військових та пасажирських суден, а також якірних і стернових пристроїв.

Аналоги сталі 20Н3ДМА в міжнародній практиці

Сталі зі схожим хімічним складом і ідентичними фізико-механічними властивостями, що застосовуються в інших країнах світу, не визначені.